фото qualityexpert Україна надала олії пріоритет для експорту
22 жовтня уряд надав пріоритет перевезенням рослинної олії та пального залізницею, у портах і на кордоні. Експериментальний механізм діятиме під час воєнного стану, але не довше двох років. Як пояснили професор Київської школи економіки Олег Нів’євський та незалежний експерт Сергій Головін у колонці для Forbes.Ukraine такий крок може полегшити експорт олії, але не усуває проблему дефіциту логістичних потужностей.
Чому уряд надав олії пріоритет?
Серед аргументів на користь рішення стала різниця у валютній виручці від експорту. За розрахунками, наведеними в урядовому документі, тонна рослинної олії приносить близько 1300 доларів, тоді як тонна пшениці чи кукурудзи – приблизно 220 доларів.
Виробники олії також наголошували на потребі швидко вивозити продукцію. Заводські резервуари можуть вміщувати запаси приблизно на тиждень, а насіння соняшнику потребує належних умов зберігання. Водночас, як зауважили автори колонки, терміновість перевезень залежить не лише від виду товару. Наприклад, під час масового збирання врожаю волога кукурудза також потребує оперативного транспортування, а зайняті сушарки можуть створювати додаткові затримки. Тобто потреба в логістиці змінюється залежно від сезону та ситуації на ринку.
До слова, як писав ZAXID.NET, деякі українські аграрії вирішили залишити частину врожаю кукурудзи в полі до весни 2027 року. Причиною цьому стали: низькі закупівельні ціни, високі витрати на сушіння зерна та нестабільність експортних каналів. Висока вартість альтернативної логістики, затримки з відвантаженням попереднього врожаю та брак вільних елеваторів теж вплинули на рішення аграріїв.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати
Яку частку агроекспорту охоплює пріоритет?
До 13 жовтня Україна експортувала 1,125 млн тонн агропродукції. Із цього обсягу 138 тис. тонн становила олія – близько 12%. Ще до запровадження нових правил олію експортували інтенсивніше, ніж зерно: вивезли 68% від потреби проти 38%. Якщо завдяки пріоритету вдасться експортувати всю заплановану олію, її частка зросте приблизно до 18%.
За розрахунками авторів колонки, за той самий 13-денний період іншим вантажам дістанеться на 65 тис. тонн менше доступної пропускної спроможності. Ідеться не про автоматичне скорочення фактичного експорту на цю кількість, а про менші можливості для перевезень.
Отже, пріоритет стосується лише частини аграрного експорту. Решта продукції, а також руда, метал та інші товари й надалі конкуруватимуть за доступні місця. Саме рішення уряду не визначає, як розподіляти їх між відправниками, коли заявок більше, ніж можливостей для перевезення.
Як дефіцит логістики впливає на експортерів?
Україна вже використовує кілька способів розподілу обмежених логістичних потужностей. «Укрзалізниця» погоджує місячні плани перевезень, на Сулінському каналі діє черга, а частину вагонів залізниця продає на аукціонах. Проте черга не обов’язково враховує, кому затримка обходиться дорожче. Виграє той, хто раніше отримав місце або дочекався своєї черги, навіть якщо для іншого відправника простій означає більші втрати.
Наслідки дефіциту помітні й у вартості перевезень. У вересні вагони до румунського кордону на аукціонах «Укрзалізниці» продавали майже вчетверо дорожче за стартову ціну. Водночас судна, що прямують до українських портів Рені та Ізмаїл, можуть чекати проходу Сулінським каналом 12–17 днів. Для суден до румунських портів цей період становить 2–4 дні.
Автори також посилаються на дані Всеукраїнської аграрної ради, за якими закупівельні ціни на зерно за два місяці впали майже на 30%. Тобто фермери вже несуть витрати через логістичні затримки, навіть якщо доступ до перевезень не продають за ринковою ціною. Тому питання не лише в тому, чи перекладуть вартість аукціонів на виробників. Важливо також, чи допоможе такий механізм скоротити простої та спрямувати кошти на збільшення пропускної спроможності.
Що пропонують змінити?
Нів’євський і Головін пропонують запровадити аукціони для розподілу логістичних слотів на найбільш перевантажених ділянках. За їхньою логікою, це дасть змогу спрямовувати дефіцитні можливості тим відправникам, для яких затримка має найбільшу вартість.
При цьому аукціон сам по собі не додасть нових поїздів, вагонів чи портових потужностей. Однак кошти від продажу слотів можна спрямовувати на потреби «Укрзалізниці», зокрема на ремонт локомотивів, оренду тяги та придбання візків для колії європейського стандарту 1435 мм. Для вантажів, які потрібно перевозити поза чергою, автори пропонують створити окремий прозорий резерв.
Нагадаємо, російські ракетні та дронові удари по чорноморських портах призвели до значних пошкоджень української портової інфраструктури. Через це Україна втратила близько третини потужностей для відвантаження аграрної продукції.
