Перейти до вмісту

Новини Львова та області

iCamp | Актуальні новини

Меню
  • Львів
  • Львівщина
  • Україна
  • Політика
  • Економіка
  • Головна
  • Війна
  • Спорт
  • Привітання
Меню

Зміна погоди і самопочуття: 6 правил, які допоможуть почуватися краще

Оприлюднено

фото Freepik Зміна погоди погіршує самопочуття не лише у літніх людей

Іноді від людей старшого віку можна почути: «Крутить суглоби – значить, буде зміна погоди». Головний біль, підвищення тиску, швидку стомлюваність, слабкість та деякі інші симптоми часто також списують на зміну погодних умов. За даними, які наводить Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб, прояви метеозалежності (метеочутливості) мають від 40 до 80% людей, і не лише старшого віку.

Чому організм одних людей реагує на зміну погоди (коливання температури, атмосферного тиску, вологості тощо), а інших – ні? Що таке метеочутливість? Чи визнає її офіційна медицина? Як людям, чутливим до змін погоди, легше її перенести? Ці та інші запитання ZAXID.NET адресував неврологині, к.м. н., доцентці Львівського національного медичного університету ім. Короля Данила Наталії Боженко.

Офіційна медицина визнає метеозалежність чи ні? Є такий діагноз чи людям просто легше списувати погане самопочуття, загострення хвороб на зміну погоди?

Доказова медицина визнає, що погодні умови можуть впливати на здоров’я та перебіг окремих захворювань. Проте метеозалежність не є самостійним загальновизнаним діагнозом із чіткими критеріями. Тому категоричні твердження «це вигадка» чи «це окрема хвороба» однаково спрощують питання.

Чи існує діагноз метеозалежність? Терміни «метеочутливість» і «метеопатія» використовують для опису симптомів, які людина пов’язує зі зміною погоди. Однак у Міжнародній класифікації хвороб (МКХ‑11) вони не представлені як окремі діагностичні категорії. Це прямо зазначено, зокрема, у дослідженні 2026 року з перевірки опитувальника METEO‑Q. Автори також підкреслюють: інструмент придатний для досліджень, але його клінічне застосування потребує обережності. Наявність опитувальника ще не означає визнання окремої хвороби. Водночас відсутність окремого діагнозу не доводить, що людина не відчуває симптомів або що навколишнє середовище не може на них впливати.

Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

Якими симптомами може проявлятися метеочутливість?

Люди, які вважають себе метеочутливими, можуть скаржитися на:

  • головний біль або частіші напади мігрені;
  • втому, сонливість, відчуття розбитості;
  • запаморочення чи нестійкість;
  • порушення сну, дратівливість, труднощі з концентрацією;
  • посилення м’язового або суглобового болю.

Специфічного набору симптомів, який дозволяв би встановити діагноз «метеозалежність», немає. Такі скарги потребують оцінювання, а опитувальники метеочутливості поки що переважно залишаються дослідницькими інструментами.

Для мене як лікаря-невролога важливі деталі. Якщо біль пульсуючий, помірний або сильний, посилюється під час звичайної активності, супроводжується нудотою, підвищеною чутливістю до світла і звуків, варто оцінити мігрень. При ній погода може бути чинником, що провокує, але сам діагноз визначається характеристиками нападів.


Чи є дані, який відсоток людей є метеозалежними?


Достовірного універсального відсотка немає. Причина – відсутність загальноприйнятого визначення та єдиного способу вимірювання.

Скажімо, у німецькому популяційному опитуванні, опублікованому 2002 року, 19,2% респондентів вважали, що погода сильно впливає на їхнє здоров’я, ще 35,3% – що має певний вплив. Разом це близько 54,5%. Але йдеться про самооцінку, а не про підтверджений діагноз чи доведений причинний зв’язок.

Ці цифри не можна автоматично переносити на населення України. Тому твердження, що «половина людства хворіє на метеозалежність» було б некоректним. Правильніше сказати: значна частина людей пов’язує зміни самопочуття з погодою, але частка осіб із підтвердженим індивідуальним зв’язком невідома.


Чому одні реагують на зміну погоди, а інші ні? Від чого це залежить?

Це залежить від поєднання стану здоров’я, індивідуальної чутливості та обставин. При мігрені напад часто виникає за сукупності чинників. Умовно кажучи, погода може стати додатковим навантаженням на тлі недосипання, стресу, пропуску їжі або зневоднення. Одна й та сама погодна зміна не обов’язково спричинятиме напад щоразу. Таку модель індивідуального порогу використовують для пояснення чинників, які впливають на мігрень.

Вік, хронічні захворювання та деякі ліки можуть змінювати здатність організму переносити спеку. Значення мають також реальні умови перебування: робота надворі, фізичне навантаження, доступ до прохолодного приміщення.

Крім того, погода змінює поведінку: людина може гірше спати, менше рухатися або перегріватися. Тому збіг симптомів із погодними змінами ще не доводить прямої дії атмосферного тиску. Дослідження мають враховувати такі супутні чинники.

Хто, за вашими спостереженнями, найчастіше реагує на зміну погодних умов?

Потрібно розрізняти повідомлення про метеочутливість і доведену вразливість до конкретного погодного впливу.

З неврологічного погляду особливої уваги потребують:

  1. Люди з мігренню. Температура, яскраве сонце та зміни погоди можуть бути індивідуальними чинниками, що провокують погіршення. Це стосується також молодих людей, а не лише літніх.
  1. Люди з розсіяним склерозом і чутливістю до тепла. Перегрівання може тимчасово посилювати вже наявні неврологічні симптоми – феномен Утгоффа. Таке погіршення саме по собі не означає нового загострення захворювання.
  1. Літні люди, особливо старші 65 років, маленькі діти та пацієнти з хронічними захворюваннями. Для них краще доведена підвищена вразливість до спеки, зокрема за наявності серцевих, легеневих і ниркових захворювань.
  1. При хронічному м’язово-скелетному болю індивідуальні зв’язки з погодою можливі, але результати досліджень неоднорідні. Тому неправильно вважати всіх пацієнтів з артрозом або болем у спині обов’язково метеочутливими.

А як зрозуміти, що людина є метеочутливою?
Які симптоми можуть вказувати на це?

Одного погіршення самопочуття перед дощем недостатньо. Практичний підхід – спочатку оцінити симптоми з лікарем, а потім перевірити повторюваність зв’язку.

Корисно вести щоденник протягом кількох тижнів, за потреби довше. Записувати:

  • які симптоми виникли, коли, як довго тривали та наскільки заважали;
  • сон, харчування, навантаження, стрес і прийняті ліки;
  • погодні умови;
  • дні без симптомів також.

Щоденник допомагає побачити, чи виникають симптоми за різної погоди та чи бувають погодні зміни без погіршення. Американський фонд мігрені рекомендує щоденні записи для оцінювання нападів і можливих тригерів.

Це допоміжний інструмент, а не окремий діагностичний тест. Обстеження визначають за характером скарг і результатами огляду.

Що варто зробити, аби організм метеочутливих людей спокійніше реагував на зміну погоди?


Найбільшу користь приносить контроль конкретного захворювання та повсякденних чинників, на які можна вплинути.

  1. Налагодити регулярний сон і харчування. Намагатися прокидатися приблизно в один час і не пропускати прийоми їжі.
  1. Підтримувати посильну регулярну фізичну активність, адаптуючи її до самопочуття й температури.

  1. Не допускати зневоднення. За наявності серцевої або ниркової недостатності обсяг споживаної рідини слід узгодити з лікарем.
  1. При мігрені потрібно мати узгоджений план лікування нападу, а при частих чи виснажливих нападах – обговорити профілактичну терапію. Регулярність сну, активності, харчування та ведення щоденника є частиною рекомендованого підходу.
  1. У спеку уникати перегрівання: обирати прохолодніші години для прогулянок, робити перерви, перебувати у затінку і прохолодних приміщеннях. Особливо важливо перевіряти самопочуття літніх родичів. 

  1. Не змінювати дози постійних ліків за прогнозом погоди. Якщо у спеку виникають слабкість, запаморочення або значні зміни тиску, потрібен індивідуальний перегляд лікування з лікарем.
Не варто починати приймати препарати «від магнітних бур» або пояснювати ними кожне погіршення самопочуття.

Неврологиня наголошує: раптовий надзвичайно сильний головний біль, нова слабкість кінцівки, перекіс обличчя, порушення мовлення, свідомості або головний біль із гарячкою та ригідністю шиї потребують невідкладної допомоги незалежно від погоди.

Важливо!

Цей матеріал не містить медичних порад або порад щодо лікування і повністю відповідає актуальним науковим дослідженням. Якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, зверніться, будь ласка, до лікаря.

Джерело

Недавні записи

  • У Львові планують відкрити представництво агентства CzechBusiness
  • Росія знищила українського виробника крафтового алкогою
  • Поріг податкових перевірок підвищили вдесятеро: що це означає для бізнесу
  • Очільник Nvidia зраджував дружині з китайською шпигункою
  • «ПриватБанк» за 3,6 млрд грн продає частину «Буковелю» разом із готелем Radisson Blu

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

©2026 Новини Львова та області | Дизайн: Тема Newspaperly WordPress