Перейти до вмісту

Новини Львова та області

iCamp | Актуальні новини

Меню
  • Львів
  • Львівщина
  • Україна
  • Політика
  • Економіка
  • Головна
  • Війна
  • Спорт
  • Привітання
Меню

Як палац у Коропці повʼязаний із Львівщиною: історія резиденції та парку

Оприлюднено

фото ZAXID.NET Палац у Коропці руйнується і потребує відновлення

У селищі Коропець на півдні Тернопільщини зберігся палац Бадені – колишня аристократична резиденція, історія якої пов’язана з кількома родами Галичини. Його можна вважати своєрідним родичем палаців Бадені в Буську і Радехові на Львівщині. А парк довкола коропецького маєтку закладав Арнольд Рерінг – відомий ландшафтний архітектор, який працював і над створенням Стрийського парку у Львові. Сьогодні палац є цінною памʼяткою містечка, але водночас потребує термінового порятунку.

Як зазначають на сайті громади, Коропець зафіксований у джерелах з 1421 року. Він отримав магдебурзьке право і був містом, навіть деякий час повітовим центром. Там часто змінювалися власники, а його ландшафт часто знищувала орда. Короп не тільки фігурує в назві містечка, але й на його гербі, що вказувало на активну риболовлю в цій місцевості серед хвилястих вигинів Дністра.

Герб Коропця

У XVIII столітті Коропець перейшов у власність родини Мисловських, які збудували тут маєток. Проте у 1893 році Альфред Мисловський продав резиденцію Станіславу Бадені – графу й маршалку Галицького крайового сейму. Його син Стефан став останнім дідичем Коропця.

Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

Саме з цими двома родинами пов’язана історія місцевого палацу. Перший палац звели Мисловські на початку XIX століття, а за Бадені будівлю перебудували і розширили парк.

Архівне фото палацу в Коропці (з Мандрівок старим кордоном)

Первісна класицистична споруда мала двоповерхову центральну частину й два одноповерхові бічні крила. Після перебудови палац набув рис неоренесансу. Оновлену резиденцію закінчили у 1906 році.

Архітектурну композицію доповнили трьома виступаючими ризалітами – частинами фасаду, що виступають за основну площину стіни, колонами та фігурним дахом.

Центральний фасад палацу

Внутрішнє планування поділялося на родинні покої й місця для прийомів. На першому поверсі була овальна бальна зала з мармуровим каміном і портретами королів, де відбувалися урочистості. Поруч розташовувалися їдальня, бібліотека та каплиця. Деякі кімнати були оздоблені деревʼяними панелями і ліпниною.

На фасаді збереглися декоративні елементи, серед яких геральдичні символи, маскарони, мисливська атрибутика, а також сільськогосподарський реманент.

Сніп збіжжя, коса і ціпок

Як зазначають Тамара Мазур та Євгенія Король у статті «Коропецький палацово-парковий комплекс», особливістю композиції парку були широкі луки з групами дерев та декоративних чагарників. Перед палацом насадили квіткові клумби, а за ним – троянди. Через парк протікали річки Коропчик та Млинівка, на протилежні береги зробили білі дерев’яні мости. Також там був ставок із оранжереєю та скляним навісом над ним. У парку висадили сріблясті тополі, дуби, каштани, клени, липи, плакучі верби та навіть два тюльпанові дерева. На околицях росли абрикоси та горіхові сади.

Білі місточки у парку біля палацу у Коропці (зі статті видання Львівської політехніки)

Палацовий парк займав близько 200 га. Його закладав Арнольд Рерінг – ландшафтний архітектор, відомий насамперед роботою над Стрийським парком у Львові. До наших днів збереглися окремі старі дерева, зокрема платани та гінкго дволопатеве.

Під час Першої світової війни будівля зазнала значних пошкоджень і пограбувань. Зникла частина колишнього інтер’єрного оздоблення та майна власників. У 1939 році, на початку Другої світової війни, Стефан Бадені залишив Коропець і емігрував.

Парковий фасад палацу

Як розповідають на сторінці проєкту «Тепле Поділля», уродженець Коропця Марко Каганець вже у молодому віці став одним із лідерів громадсько-політичного життя українців. Він був співзасновником читальні товариства «Просвіта» та боровся за виборчі права українців. На початку 1908 року Коропець опинився в центрі гострого політичного протистояння напередодні виборів до Галицького крайового сейму. Українські активісти виступали проти кандидатури графа Бадені і відстоювали Каганця. Сам намісник Галичини граф Анджей Потоцький написав йому листа з вимогою зняти свою кандидатуру.

За краєзнавчими матеріалами, представники графа Бадені пропонували Каганцеві 15 моргів землі в обмін на відмову від участі у виборах, проте він не погодився. 6 лютого 1908 року Каганця смертельно поранили багнетами австрійські жандарми під час спроби зʼясувати спроби фальсифікацій на виборах у Коропці. Його загибель спричинила широкий суспільний резонанс і стала одним із символів боротьби українців Галичини за політичні права. Згодом за нього помстився Мирослав Січинський, здійснивши атентат проти графа Потоцького у Львові. Сьогодні ім’я Марка Каганця увічнене в назвах центральної вулиці та місцевої школи в Коропці.

Сучасний стан палацу у Коропці (фото ZAXID.NET)

Натомість будівля палацу Бадені руйнується. Вона перебуває на балансі ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, проте навчальний заклад нею не користується. Попри те, що споруда досі має дах і стіни, її стан потребує втручань: частина внутрішніх конструкцій прогнила, окремі елементи знищені.

Панорама Дністра

З інших памʼяток у селищі збереглася деревʼяна церква 1772 року і мурований костел XIX ст. А на південний схід від палацу є оглядовий майданчик, звідки відкривається фантастичний краєвид на Дністер. На другому березі – вже Івано-Франківщина.

Джерело

Недавні записи

  • Каллас вказала, хто має право представляти Європу на переговорах із Росією щодо України
  • Як зробити густий домашній майонез без сирих яєць: рецепт на 2 хвилини
  • Зеленський про переговори в Абу-Дабі: Путін розлючений і прагне посилювати удари по Україні
  • Переговори в Абу-Дабі не вирішили жодного з трьох ключових питань війни, – Forbes
  • Влучання дрона у багатоповерхівку в Києві: є загибла, багато поранених (оновлено) – Главком

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

©2026 Новини Львова та області | Дизайн: Тема Newspaperly WordPress