фото ZAXID.NET Палац у Коропці руйнується і потребує відновлення
У селищі Коропець на півдні Тернопільщини зберігся палац Бадені – колишня аристократична резиденція, історія якої пов’язана з кількома родами Галичини. Його можна вважати своєрідним родичем палаців Бадені в Буську і Радехові на Львівщині. А парк довкола коропецького маєтку закладав Арнольд Рерінг – відомий ландшафтний архітектор, який працював і над створенням Стрийського парку у Львові. Сьогодні палац є цінною памʼяткою містечка, але водночас потребує термінового порятунку.
Як зазначають на сайті громади, Коропець зафіксований у джерелах з 1421 року. Він отримав магдебурзьке право і був містом, навіть деякий час повітовим центром. Там часто змінювалися власники, а його ландшафт часто знищувала орда. Короп не тільки фігурує в назві містечка, але й на його гербі, що вказувало на активну риболовлю в цій місцевості серед хвилястих вигинів Дністра.
Герб Коропця
У XVIII столітті Коропець перейшов у власність родини Мисловських, які збудували тут маєток. Проте у 1893 році Альфред Мисловський продав резиденцію Станіславу Бадені – графу й маршалку Галицького крайового сейму. Його син Стефан став останнім дідичем Коропця.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати
Саме з цими двома родинами пов’язана історія місцевого палацу. Перший палац звели Мисловські на початку XIX століття, а за Бадені будівлю перебудували і розширили парк.
Архівне фото палацу в Коропці (з Мандрівок старим кордоном)
Первісна класицистична споруда мала двоповерхову центральну частину й два одноповерхові бічні крила. Після перебудови палац набув рис неоренесансу. Оновлену резиденцію закінчили у 1906 році.
Архітектурну композицію доповнили трьома виступаючими ризалітами – частинами фасаду, що виступають за основну площину стіни, колонами та фігурним дахом.
Центральний фасад палацу
Внутрішнє планування поділялося на родинні покої й місця для прийомів. На першому поверсі була овальна бальна зала з мармуровим каміном і портретами королів, де відбувалися урочистості. Поруч розташовувалися їдальня, бібліотека та каплиця. Деякі кімнати були оздоблені деревʼяними панелями і ліпниною.
На фасаді збереглися декоративні елементи, серед яких геральдичні символи, маскарони, мисливська атрибутика, а також сільськогосподарський реманент.
Сніп збіжжя, коса і ціпок
Як зазначають Тамара Мазур та Євгенія Король у статті «Коропецький палацово-парковий комплекс», особливістю композиції парку були широкі луки з групами дерев та декоративних чагарників. Перед палацом насадили квіткові клумби, а за ним – троянди. Через парк протікали річки Коропчик та Млинівка, на протилежні береги зробили білі дерев’яні мости. Також там був ставок із оранжереєю та скляним навісом над ним. У парку висадили сріблясті тополі, дуби, каштани, клени, липи, плакучі верби та навіть два тюльпанові дерева. На околицях росли абрикоси та горіхові сади.
Білі місточки у парку біля палацу у Коропці (зі статті видання Львівської політехніки)
Палацовий парк займав близько 200 га. Його закладав Арнольд Рерінг – ландшафтний архітектор, відомий насамперед роботою над Стрийським парком у Львові. До наших днів збереглися окремі старі дерева, зокрема платани та гінкго дволопатеве.
Під час Першої світової війни будівля зазнала значних пошкоджень і пограбувань. Зникла частина колишнього інтер’єрного оздоблення та майна власників. У 1939 році, на початку Другої світової війни, Стефан Бадені залишив Коропець і емігрував.
Парковий фасад палацу
Як розповідають на сторінці проєкту «Тепле Поділля», уродженець Коропця Марко Каганець вже у молодому віці став одним із лідерів громадсько-політичного життя українців. Він був співзасновником читальні товариства «Просвіта» та боровся за виборчі права українців. На початку 1908 року Коропець опинився в центрі гострого політичного протистояння напередодні виборів до Галицького крайового сейму. Українські активісти виступали проти кандидатури графа Бадені і відстоювали Каганця. Сам намісник Галичини граф Анджей Потоцький написав йому листа з вимогою зняти свою кандидатуру.
За краєзнавчими матеріалами, представники графа Бадені пропонували Каганцеві 15 моргів землі в обмін на відмову від участі у виборах, проте він не погодився. 6 лютого 1908 року Каганця смертельно поранили багнетами австрійські жандарми під час спроби зʼясувати спроби фальсифікацій на виборах у Коропці. Його загибель спричинила широкий суспільний резонанс і стала одним із символів боротьби українців Галичини за політичні права. Згодом за нього помстився Мирослав Січинський, здійснивши атентат проти графа Потоцького у Львові. Сьогодні ім’я Марка Каганця увічнене в назвах центральної вулиці та місцевої школи в Коропці.






Сучасний стан палацу у Коропці (фото ZAXID.NET)
Натомість будівля палацу Бадені руйнується. Вона перебуває на балансі ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, проте навчальний заклад нею не користується. Попри те, що споруда досі має дах і стіни, її стан потребує втручань: частина внутрішніх конструкцій прогнила, окремі елементи знищені.
Панорама Дністра
З інших памʼяток у селищі збереглася деревʼяна церква 1772 року і мурований костел XIX ст. А на південний схід від палацу є оглядовий майданчик, звідки відкривається фантастичний краєвид на Дністер. На другому березі – вже Івано-Франківщина.
