Півострів перетворився на острів, через що тварини більше не можуть його покинути.
Зокрема в пастку потрапили і такі велетні як жирафи / фото pxhere.com
Понад п’ять років дикі тварини на невеликому острові Кресент-Айленд у Кенії живуть практично без природних хижаків. Однак як пише IFL Science, така ізоляція не стала для них безтурботним раєм: через відсутність можливості залишити острів тварини потерпають від хвороб і нестачі їжі.
Кресент-Айленд розташований на озері Найваша приблизно за 80 кілометрів на північний захід від Найробі. Острів періодично перетворювався на півострів залежно від рівня води. Коли озеро міліло, тварини могли потрапляти на материк через сухопутній міст, але під час підйому води територія перетворювалася на острів.
Ситуація радикально змінилася у 2020 році. Рівень води піднявся настільки, що перешийок опинився під водою, і відтоді шлях на материк не відкривався. Через це значна кількість тварин фактично опинилися в пастці.
Відео дня
Через п’ять років після цього дослідники зі Школи ветеринарної медицини Університету Святого Георгія в Канаді відвідали Кресент-Айленд, щоб оцінити наслідки тривалої ізоляції. Як пише IFL Science, великих хижаків на острові немає. Там трапляються вухаті лисиці та сріблясті шакали, однак вони не становлять значної загрози для великих травоїдних.
Саме тому на острові збереглася значна кількість імпал, водяних козлів, зебр, дикдиків, гну, зайців-русаків, а також жирафів і бегемотів. Втім, відсутність хижаків створила іншу проблему – надмірний тиск на рослинність.
“Тривала відсутність великих хижаків, імовірно, сприяла постійному тиску випасу з боку травоїдних тварин острова”, – кажуть дослідники.
Оскільки більшість тварин не може залишити острів, рослинність не встигає відновлюватися. Дослідники зафіксували її деградацію та зростання залежності тварин від додаткового підгодовування. На їхню думку, подальший надмірний випас може призвести до скорочення різноманіття рослин і поставити під загрозу всю місцеву екосистему.
Ще однією проблемою стали хвороби. У газелей зафіксували випадки невстановленого захворювання, а розтин однієї тварини виявив ушкодження легень і печінки, характерні для бактеріальної інфекції. Водночас необхідних тестів для остаточного підтвердження причини не проводили.
Дослідники вважають, що ситуацію можна контролювати. Серед можливих заходів вони називають постійний моніторинг чисельності тварин і рослин, відновлення рослинності за допомогою зрошення та тимчасового обмеження доступу тварин до окремих ділянок. Водночас повернення постійного сполучення з материком або повторне заселення хижаків мають значні ризики.
Більше про екологію
Як писав УНІАН, у Чорнобильському біосферному заповіднику восени можна часто зустріти вужів, які виходять зі схованок, щоб погрітися на сонці. Дослідники пояснюють, що це природна поведінка плазунів у вересні, коли вони ще активні, але поступово готуються до зимівлі.
Також ми розповідали, що за останні п’ять років Швейцарія втратила майже 20% льоду в альпійських льодовиках, що кардинально змінює вигляд альпійських гір. Науковці попереджають, що льодовики не лише відступають, а й руйнуються зсередини через потоки води, що прискорює їхнє зникнення.