Самка вигризає ходи у сухій або відмерлій деревині, облаштовуючи там гніздо.
У Чорнобили жива бждола-злодійка / колаж УНІАН, фото Віктор Костюченко
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили рідкісну бджолу – ксилокопу, яку за вигризання неприродного входу до квітів дослідники називають злодійкою.
Фахівці заповідника оприлюднили фото, на якому можна побачити незвичайну комаху майже чорного кольору.
“Якщо побачите велику темну бджолу з блискучими фіолетово-синіми крилами – перед вами, найімовірніше, ксилокопа. Її недарма називають справжнім “теслярем” серед комах. Самка потужними щелепами вигризає ходи у сухій або відмерлій деревині, облаштовуючи там гніздо. Усередині створює окремі комірки, у яких розвиватиметься її потомство”, – розповіли фахівці.
Відео дня
За їхніми словами, те, що людині здається звичайною сухою гілкою або старим стовбуром, для ксилокопи може бути місцем для розмноження. Адже мертва деревина є важливою частиною природних екосистем і слугує середовищем існування для безлічі організмів, зокрема різноманітних безхребетних.
Дорослі ксилокопи живляться нектаром і пилком та відіграють важливу роль у запиленні рослин, додають дослідники. Також ці бджоли вміють “підбирати короткі шляхи”.
“Деякі ксилокопи прокушують основу довгої квіткової трубки й дістаються до нектару, минаючи природний вхід до квітки. Такий спосіб живлення називають квітковим злодійством”, – йдеться у повідомленні.
На вигляд ксилокопа може здаватися досить грізною – велика, темна, з потужними щелепами. Але насправді, кажуть фахівці, ці бджоли переважно неагресивні й не становлять небезпеки, якщо їх не турбувати.
Ксилокопа занесена до Червоної книги України зі статусом “вразливий вид”.
Біля Чорнобиля “засвітився” один з найбільших наземних хижаків у світі
Як писав УНІАН, у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику знов зафіксовано присутність бурого ведмедя, який є одним з найбільших наземних хижаків у світі. Відбитки лап – важливий доказ присутності великих ссавців. За характером слідів, їхніми розмірами, формою та особливостями ходи фахівці можуть визначати вид тварини, напрямок її руху та, за сприятливих умов, оцінювати окремі особливості її поведінки.