фото сайту Духовна велич Львова Бічний деревʼяний вівтар демонтували для консервації
У Святопокровському кафедральному соборі ПЦУ на вул. Грушевського, 2 у Львові розпочали реставрацію вівтарів. Тут відновлять дерев’яний бічний вівтар 1745–1747 років та дослідять алебастровий вівтар Святого Хреста, спонсорований родиною Шольц-Вольфовичів. Про це 31 серпня повідомили в Інституті Polonika.
На деревʼяному бічному вівтарі проводять комплексні консерваційно-реставраційні роботи. Його автором, ймовірно, є Себастіан Фесінгер. Вівтар демонтували для очищення, обробки деревини та стабілізації пошкоджень.
«Проводять ремонти конструкції та різьблення по дереву, заповнення втрат та видалення вторинних перефарбувань і позолоти. Особливе значення мають дослідження первісної кольорової гами, позолоти та технологічних шарів, які дозволять визначити правильний спосіб подальшої консервації», – зазначили в Інституті.
Деревʼяний вівтра демонтували для консерваційних робіт (фото Анни Кудзі)
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати
Алабастровий вівтар Святого Хреста кінця XVI ст. детально дослідять перед майбутньою реставрацією. Його фундатором був львівський райця Ян Шольц-Вольфович, вівтар сюди перенесли з Латинського кафедрального собору.
«Виконано фотодокументацію, дослідження в ультрафіолетовому світлі, 3D-сканування, попереднє очищення та випробування реставраційних методів. Взяті зразки аналізують на наявність пігментів, в’яжучих речовин, клеїв та монтажних розчинів. Також заплановано провести петрографічні дослідження алабастру та подальше історичне, художнє й технологічне дослідження», – додали у Polonika.
фото Анни Кудзі
Отримані результати дозволять розробити програму подальшого захисту та реставрації вівтарів.
Кафедральний собор у минулому був костелом Святого Миколая монастиря тринітаріїв, а згодом – єзуїтів. Раніше там було 10 вівтарів. У храмі збереглися твори мистецтва від кінця XVI до XIX століття. Інтерʼєр оздоблений у стилі рококо.
Реставраційний проєкт реалізує Фундація «Фундаменти культури» у співпраці з нинішньою православною громадою. Фінансування забезпечує Міністерство культури та національної спадщини Польщі, а оператором проєкту є Інститут Polonika.