фото ілюстративне Нардепи вирішили оновити правила полювання на користь людини під час війни
Група з 43-х народних депутатів, включно з головою комітету з питань екологічної політики Олегом Бондаренком, зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин». У ньому, зокрема, йдеться про використання дронів і тепловізорів під час полювання, полювання на червонокнижні види, такі як рись, запровадження терміну «небажані для мисливського угіддя види», відстріл домашніх собак та про дозвіл на полювання під час сезону тиші.
Всесвітній фонд природи в Україні (WWF-Україна) вимагає відкликати документ, адже він посилює ризики для тваринного світу та не відповідає європейському законодавству в галузі. Також на сайті Верховної Ради з’явилась відповідна петиція про відкликання законопроєкту.
Про що законопроєкт
Автори зазначають, що чинний закон, який регулює галузь мисливства в Україні, застарілий – він ухвалений в 2000-му році. Тож вони пропонують альтернативу, що має визначити термінологію та врахувати зміни, що відбулися за цей час.
Проте законопроєкт суперечить частині чинного законодавства, а також частково або повністю суперечить відповідним директивам Євросоюзу. В аналізі WWF-Україна йдеться, зокрема, про такі положення запропонованого нардепами документу:
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати
-
включення червонокнижних видів в групу «мисливських тварин» – ідеться про рись євразійську, видру, бабака степового, лося європейського та казарку червоноволу;
-
дозвіл на полювання на окремі види в період, що частково збігається з сезоном тиші або з періодом розмноження тварин: на самця козулі – з 1 травня до грудня (період тиші – з 15 квітня до 1 червня), на борсука – з березня;
-
використання знарядь полювання, що є негуманними і забороненими в ЄС: дрони, тепловізори, прилади нічного бачення, списи, самолови, електричне обладнання;
-
впровадження категорії «небажані для мисливського господарства тварини», що включає також аборигенні види – вовка, лисицю, сіру ворону, сороку, сойку на рівні з чужорідними шакалом та єнотовидною собакою;
-
можливість включення територій та об’єктів природно-заповідного фонду до складу мисливських угідь за принципом «якщо полювання прямо не заборонене, то може бути дозволене»;
-
перекладання відповідальності за знищення природного фонду на державу, яка має реагувати, якщо стан певної популяції на території мисливського угіддя став критичним;
-
відстріл непородних домашніх собак, якщо вони є на території мисливського угіддя, водночас для породних має застосовуватися вилучення, хоча й ті, й ті, є домашніми тваринами, на яких поширюється відповідне законодавство.
Такі ж та низку інших зауважень до законопроєкту нардепів має парламентській комітет з питань інтеграції України до Євросоюзу. В комітеті наголошують, зокрема, на мисливських трофеях: по-перше, документ не дає вичерпного опису, по-друге, дозволяє торгувати ними, що в ЄС заборонено. У висновку комітету зазначено, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання.
Петиція за відкликання законопроєкту
У Верховній Раді новий законопроєкт про мисливство зареєстрували 20 липня 2026 року. Зараз він проходить розгляд у парламентських комітетах. А 3 серпня на сайті петицій до парламенту з’явилась петиція про зняття документу з розгляду, авторкою якої є Катерина Кресало.
В петиції наголошується на неприпустимості терміну «небажані для мисливського господарства тварини», на диференціації породних і безпородних собак, порушенні правил полювання в нічний час тощо. Окремо в петиції звертається увага на автоматичне продовженні терміну користування мисливськими угіддями на 20 років після 20-річного користування – без конкурсу та громадських обговорень.
Наразі петиція зібрала менше тисячі підписів, до 3 листопада потрібно ще 24 тис. підписів. Переглянути петицію можна за посиланням.