фото археологів Фішку знайшли на глибині 60 см
На території княжого Галича 25 червня розпочалися археологічні розкопки. Фахівці досліджують місце біля церкви Благовіщення у селі Крилос, повідомляють на сторінці Національного заповідника «Давній Галич».
Археологи досліджують територію біля церкви Благовіщення у Крилосі (фото Центру медієвістичних студій)
Вже у перший день досліджень вчений секретар заповідника Андрій Стасюк виявив кістяну фішку для настільної гри, можливо, нардів. Вона перебувала на глибині близько 60 см. Як припускають фахівці, ймовірно, поряд із храмом була господарська будівля, де зберігали припаси, харчувалися і проводили дозвілля ті, хто користувався цим храмом.
Кістяний елемент гри знайшли на глибині 60 см від поверхні землі (фото Центру медієвістичних студій)
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати
Подібні фішки знаходили у Вінчестері (графство Гемпшир, Англія). Як зазначають фахівці Центру медієвістичних студій, які проводять розкопки, особливістю церкви є її архітектурний стиль, властивий для храмів латинського світу. Найімовірніше, вона обслуговувала потреби людей, які не належали до Галицької єпархії Київської митрополії.
Аналогічний артефакт із Вінчестера (Англія)
«Ми не виключаємо її появи за результатами грандіозної перемоги під стінами міста на Благовіщення Пресвятої Богородиці 25 березня 1221 р. силами князя Мстислава Мстиславовича і його союзників над військами короля Галичини, принца Коломана і його угорсько-польсько-галицьких сил. За результатами цієї звитяги вперше представник династії Арпадів, син короля Андрія ІІ, на початку квітня 1221 р. потрапив у полон, як бранець був вивезений зі своєю 10-річною польською нареченою Саломеєю до Торчеська та ближче до Різдва 1221 р. за результатами багатораундових складних перемовин повернувся що Угорщини. Князь Мстислав, натомість, до 1227 р. залишався князем Галича», – розповідають у Центрі медієвістичних студій.
зі статті Юрія Лукомського у збірнику «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», 2018
Вперше рештки мурованої церкви Благовіщення виявили й розкопали в кінці ХІХ ст. Дослідник фундаментів церкви Благовіщення Юрій Лукомський зазначає, що це єдиний у давньому Галичі мурований однонавний храм зального типу, він мав мозаїчну підлогу з полив’яних плиток. Раніше на цьому місці була дерев’яна церква. Після пожежі звели більшу муровану церкву в романській техніці будівництва. Будівельним матеріалом для стін церкви Благовіщення служили блоки подільського травертину та більш щільного вапняку. Там також виявили кам’яний саркофаг та поховання біля храму.