Цей будівельний матеріал забезпечує в 15 разів кращу теплоізоляцію, ніж бетон.
Костробетон має специфічні характеристики щодо взаємодії з вологою / фото – wikipedia.org
Промислова культура, використання якої майже століття піддавалася суворим обмеженням, повертається в будівельну галузь як дозволений матеріал для теплоізоляції будівель. Йдеться про костробетон, пише Daily Galaxy.
Зазначається, що Міжнародна рада з будівельних норм нещодавно схвалила використання конопляно-вапняних конструкцій для включення до Міжнародного житлового кодексу. Тепер будівельні компанії в багатьох країнах світу можуть застосовувати подібні матеріали в житлових будівлях без необхідності отримання спеціальних інженерних дозволів.
У виданні нагадали, що внутрішнє ядро стебла конопель складається з деревної речовини, відомої як луб. Коли цю серцевину відокремлюють від зовнішніх волокон рослини, сировина змішується з гідроксидом кальцію та водою для запуску процесу хімічного затвердіння.
Відео дня
Технічний аналіз, проведений у 2025 році, показав, що вапняне сполучне покриває пористу конопляну серцевину, створюючи легку матрицю. Згодом вапно реагує з вуглекислим газом у повітрі, піддаючись процесу карбонізації, який поступово перетворює сполучне на карбонат кальцію.
У результаті виходить композитний матеріал, який має теплоізоляційні властивості, що можуть бути в 15 разів вищими, ніж у стандартного бетону. Ця теплова ефективність допомагає стабілізувати температуру в приміщенні за рахунок зниження швидкості теплопередачі через зовнішні стіни будинку.
У виданні додали, що цей матеріал має специфічні характеристики щодо роботи з вологою, відомі як гігроскопічність. Відкрита пориста структура дозволяє стінам поглинати водяну пару з внутрішніх приміщень у періоди високої вологості.
Крім того, деякі вчені вважають, що ця швидкозростаюча культура поглинає вуглець з такою швидкістю, що кінцевий матеріал після виготовлення може досягти вуглецево-негативного профілю. Обсяг вуглекислого газу, що уловлюється і зберігається в тканинах рослини, часто перевищує загальний обсяг викидів, що утворюються під час збору врожаю, переробки та транспортування матеріалу.
Також дослідження показали, що сільськогосподарський цикл цієї культури вимагає меншої кількості хімікатів, ніж багато стандартних промислових матеріалів. Рослини конопель досягають зрілості протягом 90–120 днів, що дозволяє фермерам швидко чергувати культури, а глибока коренева система сприяє стабілізації верхнього шару ґрунту.
Багато досвідчених будівельників підкреслюють, що матеріал не можна використовувати для фундаментів, що укладаються нижче рівня ґрунту. Тривалий прямий контакт із вологим ґрунтом заважає вапняному в’яжучому дихати належним чином, що з часом може призвести до розкладання органічних конопляних волокон.
Читайте також:
Для чого потрібні чорні ромби на рулетці: вони виконують важливу функцію
У Швейцарії будують величезну батарею, здатну забезпечити енергією до 210 000 будинків
Як приватний бізнес “розпилив” залізниці США: куди зникли американські поїзди
Головною перешкодою на шляху до масового застосування цього матеріалу можуть стати інфраструктурні обмеження. Спеціалізована техніка, необхідна для переробки сирих стебел конопель, як і раніше, є дефіцитною в багатьох країнах світу.
В Аргентині винайшли “магнітний” цемент
Раніше 29-річний аргентинський винахідник Марко Агустін Секкі розробив Ironplac – намагнічуваний будівельний матеріал, який покликаний дозволити стінам утримувати предмети на магнітній основі без цвяхів і шурупів.
Перші пілотні випробування показали, що ця ідея – щось більше, ніж просто ефектна демонстрація. Однак проект все ще перебуває на стадії розробки.