Удари по енергетиці, теплопостачанню, водопостачанню та зв’язку мають не лише гуманітарні наслідки, переконана політик.
Леся Забуранна / фото УНІАН, Таня Поляковська
Нардеп від партії “Слуга народу” у Верховній Раді Леся Забуранна рішенням політичного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи була обрана доповідачем звіту “Безпека критичної інфраструктури як основа демократичної стабільності в Європі”.
Як зазначила політик, цю тему вона запропонувала Асамблеї сама після досвіду української зими 2025/26 років, а також минулих років, протягом яких російські війська регулярно обстрілювали ракетами та дронами критичну інфраструктуру, через що мешканці міст були змушені місяцями жити в багатоповерхівках без світла, опалення та газу.
“Удари по енергетиці, теплу, воді та зв’язку несуть не лише гуманітарні наслідки. Це пряме посягання на наш суверенітет і на саму спроможність української демократії функціонувати: коли держава не може забезпечити базові умови життя своїм громадянам, підривається довіра до інституцій, до виборів, до самої ідеї демократичного врядування. Саме на це Москва і розраховує”, – зазначила Забуранна у своєму дописі в соціальній мережі Facebook.
Відео дня
За її словами, питання терору проти цивільних осіб з боку ворога виходить далеко за межі України і також може торкнутися інших європейських країн:
Росія десятиліттями використовує енергетику та інфраструктуру як інструмент шантажу європейських демократій – від газових криз і відключень до диверсій на трубопроводах, кабелях у Балтійському морі та об’єктах в країнах-членах ЄС. Сьогодні ця практика поширюється на весь спектр критичної інфраструктури – енергомережі, транспорт, цифрові системи, водопостачання. І якщо Європа не дасть на це системної відповіді, ця модель стане новою нормою гібридної війни проти будь-якої демократії”
Забуранна зазначила, що запропонувала включити до резолюції шість напрямків:
- зафіксувати атаки на критичну інфраструктуру як окрему категорію загроз демократії, а не лише гуманітарну проблему;
- виробити спільні стандарти захисту та стійкості для держав-членів Ради Європи;
- посилити механізми відповідальності – юридичну кваліфікацію, фіксацію для ЄСПЛ, інтеграцію в компенсаційні механізми;
- створити рамку для обміну розвідданими та оперативною інформацією про гібридні загрози між державами-членами;
- інтегрувати український досвід захисту, відновлення та децентралізації енергосистеми в європейську архітектуру безпеки;
- запровадити механізми протидії енергетичному та інфраструктурному шантажу як інструменту зовнішнього тиску на демократії.
Раніше віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Дон Туїг заявив, що Володимир Путін намагається створити враження більшої військової потужності, ніж у нього є насправді, і водночас перевірити реакцію НАТО та європейських країн, висловивши переконання, що ці демонстрації – частина стратегії тиску та перевірки готовності Заходу відповісти.