фото ZAXID.NET Церкву збудували на місці давньоруського городища
Місто Буськ має давню історію. Та чи не найстарішою локацією там є місце, де було городище. Досі помітні захисні вали, що обороняли його в часи небезпек. Проте нині замість замку там стоїть дерев’яна церковця святого Онуфрія. Про неї розповіли на сайті «Транскордонна стежка дерев’яної архітектури».
Північно-західне передмістя Воляни існує ще з руських часів. За даними археологічних досліджень, на пагорбах біля замчища виявили сліди поселень періоду неоліту, а також селище слов’янського, доруського періоду. В ХІ ст. там, на стрімкому березі річки Ракітна, звели резиденцію для волинського князя Давида Ігоровича. Це був дерев’яний замок із захисними земляними валами, частоколом і ровом. Пізніше там був дерев’яний монастир.
Дзвіниця стоїть на вершині валу
У 1680 році на цих давніх валах збудували дерев’яну церкву. Це типова галицька народна архітектура. Одноверха церква із соснових брусів має шоломоподібну баню. Вона компактна і схожа на ротонду.
Купол церкви всередині
Різьблений п’ятиярусний іконостас створили у першій половині XVIII століття. З того ж часу стоїть дерев’яна двоярусна дзвіниця. Вона розташована там, де, згідно із «Повістю минулих літ», колись був вхід до древнього замку. Після того, як на початку XX століття церкву відновили, тоді ж розписали інтер’єр.
Іконостас
При вході на територію, як вказівник, парафіян зустрічає капличка, створена у стовбурі древнього дуба. Її там облаштували у 1864 році. Дерево мало шість метрів в обхваті і, як припускають, росло тисячу років, поки не всохло. Місцеві легенди розповідають, що під церквою є печери.
Капличка в стовбурі дуба
Нині храм є пам’яткою архітектури національного значення. Про інші історичні місця Буська читайте у матеріалі «Бузьки, річки та княжі місця». Нещодавно фахівці відтворили мозаїчну підлогу буської церкви XII ст. з оригінальної плитки, яку знайшли археологи.
фото ZAXID.NET