фото Олега Кіндія Костел не використовується як храм від Другої світової
Костел святого Йосифа в селі Ушня Золочівського району передадуть у комунальну власність територіальної громади. Досі памʼятка вартістю близько 2 млн грн була без власника. Про це 6 березня повідомили у Львівській обласній прокуратурі.
«Із дня взяття цієї споруди на облік минуло понад рік, однак жодна особа не заявила права на неї. Відтак майно підлягало передачі у комунальну власність територіальної громади. З метою захисту інтересів держави та громади Золочівська окружна прокуратура звернулася до суду із відповідною заявою, яку було повністю задоволено», – повідомили у прокуратурі.
Від 1990-х років колишня католицька святиня пустує та поступово руйнується. Костел визнали безхазяйним та передадуть у комунальну власність територіальної громади Золочівського району. Це дозволить зберегти будівлю як частину культурної спадщини регіону.
Сучасний стан костелу (фото з прокуратури та сайту «Костели і каплиці України»)
Муровану споруду звели у 1901 році в стилі необароко. Костел оздоблений скульптурами святих Петра, Павла та Йосифа на фронтоні та сигнатуркою на даху. Загальна площа храму становить 195 м². Його оціночна вартість – близько 2 млн грн.
LEV Development зводить не просто споруди. Він будує вулиці, країну, майбутнє. У кожному ЖК – стиль, якість та особливі цінності. Заради щасливого сьогодні й впевненого завтра.
Перша згадка про Ушню датується 1452 роком, коли це королівське село перейшло як застава до львівського міщанина і райці Матвія Снятина. Деякий час воно було частиною села Білий Камінь. У першій половині XVII століття село перейшло у власність князів Вишневецьких. На межі ХІХ-ХХ століть 1408 мешканців Ушні визнавали себе римо-католиками, 579 – греко-католиками і 87 – юдеями.
Архівне фото костелу святого Йосифа в Ушні (фото із сайту «Костели і каплиці України»)
На сайті «Костели і каплиці України» зазначають, що спершу католики Ушні належали до парафії Білого Каменя, а на початку XX ст. вирішили збудувати власний костел. Греко-католики мали власну деревʼяну церкву. Костел мав три деревʼяні вівтарі – головний з іконами Матері Божої з Ісусом та св. Йосифа з дитятком і бічні Пресвятого Серця Ісуса та Господніх Страждань. У 1938 році поруч вимурували дзвіницю з трьома дзвонами. Після Другої світової війни більшість поляків виїхала до Польщі, а костел радянська влада використовувала як колгоспний склад.