Перейти до вмісту

Новини Львова та області

iCamp | Актуальні новини

Меню
  • Львів
  • Львівщина
  • Україна
  • Політика
  • Економіка
  • Головна
  • Війна
  • Спорт
  • Привітання
Меню

Пірамідальний силует і ультрамаринові розписи: чим унікальна церква у Вороблячині

Оприлюднено

фото Олекси Піджарого Фреска Преображення Господнього зображена у куполі

Церкву Преображення Господнього у селі Вороблячин Яворівського району збудували у 1927–1930 році. Її оздоблювали відомі митці: проєкт створив архітектор Олександр Лушпинський, а стінопис у вівтарній частині виконав художник Дем’ян Горняткевич. Про історію храму і збережені цінності розповіли на сайті «Сакральна спадщина Львівщини».

Вороблячин відомий щонайменше з 1409 року. Раніше у селі була дерев’яна церква, останню з них, 1662 року будівництва, перевезли у 1970‑х рр. у київський скансен Пигорів, однак вона згоріла. У львівський музей народної архітектури і побуту перенесли ікону Благовіщення і кілька хоругв, іконостас кінця XVIII ст., який встановили в церкві Пресвятої Трійці зі с. Клокучки. У львівському Нацмузеї ім. Андрея Шептицького з цієї дерев’яної церкви зберігається п’ять ікон.

Дерев’яна церква села Вороблячин, нині втрачена

Муровану церкву у Вороблячині збудували у 1927–1930 рр. Як розповідає мистецтвознавиця Мар’яна Студницька, архітектор поєднав п’ятикамерну побудову та трибанне завершення. Основні об’єми споруди мають пірамідальну побудову.

«Найвищою є центральна баня, нижче стоять два куполи, що через відсутність підбанників, здається, вростають у покрівлі вівтаря та бабинця. По кутах нави навколо центральної бані поставлено чотири пілони, увінчані декоративними маківками. Таким чином, церква створює враження семиверхої», – пояснює Мар’яна Студницька.

Бані мають барокову форму, вікна – квадратні, аркові, у вигляді бійниці, прорізані не традиційно в барабані, а в самому куполі. Сучасники перекрили дах лускато‑блискучим булатом.

Західний фасад має вигляд лоджії-підсіння з аркадою. Такі форми нагадують опасання дерев’яних церков, ренесансних підсінь і ґанки барокових споруд України.

Стінопис вівтарної частини храму виконав видатний український митець Дем’ян Горняткевич. Постаті святих доповнюють щільні орнаменти, де домінують ультрамарин, багряна барва та позолота.

фото Олекси Піджарого

У рослинне плетиво включені шість круглих медальйонів з християнськими символами: Агнець Божий, як один із титулів Христа; зображення Таїнств Євхаристія – виноградна лоза та пшеничне колосся; євхаристійні хліб і риба. Також там зображений герб Святого Престолу та Ватикану. Під куполом Дем’ян Горняткевич зобразив сцену храмового свята «Преображення Господнього».

Розписи нави виконали в другій половині ХХ ст.

фото Олекси Піджарого

Іконостас церкви виконаний у два етапи. Коли збудували церкву, поставили намісний ряд, а інші елементи – у другій половині ХХ ст. Мистецтвознавиця виокремлює ікони намісного ряду – Святого Миколая, Богородиці з дитям, Ісуса Христа з Євангелієм і Преображення Господнього.

Джерело

Недавні записи

  • Ідеальний для тривалих поїздок: названо електромобіль з найбільшим запасом ходу
  • Платять понад 120 тисяч гривень: названо найпопулярніші професії в Польщі
  • Готуємось до подальших рішень: Зеленський зробив заяву щодо вступу в Євросоюз
  • Ціни на полуницю в Києві пішли вгору: скільки коштує кілограм (фото) – Главком
  • У День матері червонокнижну конвалію браконьєри продають за неймовірні гроші (фото) – Главком

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

LOREM IPSUM

Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus voluptatem fringilla tempor dignissim at, pretium et arcu. Sed ut perspiciatis unde omnis iste tempor dignissim at, pretium et arcu natus voluptatem fringilla.

©2026 Новини Львова та області | Дизайн: Тема Newspaperly WordPress