фото Романа Бречка з Вікіпедії Палац в Оброшиному належав римо-католицьким архиєпископам
Усього за кілька кілометрів від Львова втомлені стрімким ритмом містяни можуть знайти спокійну затишну місцевість з історичними памʼятками та природними локаціями для відновлення сил і рівноваги. Цього разу департамент спорту, молоді та туризму ЛОВА розповів про принади Оброшинської громади.
Життя в Оброшиному вирувало вже в XV ст. Згодом королівські володіння перейшли у власність львівського архиєпископа. А у XVIII столітті звичайний фільварок перетворили на літню резиденцію архієпископів. З тих часів донині там зберіся бароковий палац, що є домінантою села.
Палац в Оброшиному (фото ZAXID.NET)
Двоповерховий палац збудували 1730 року за проєктом архітектора Юзефа Фонтани. До комплексу входила розкішна резиденція з анфіладним плануванням, палацовою каплицею, господарські і службові будівлі, парк. Ворота парадного вʼїзду були оздоблені скульптурами в стилі рококо.
У XX ст. столітті вигляд палацу суттєво змінили. Над його головним фасадом попрацював архітектор Броніслав Віктор, який додав модернових і ардекових рис. З паркової сторони на терасі стоять декоративні тумби зі скульптурами. На одному зі службових приміщень стояла скульптура Атланта, що тримає земну кулю на плечах.
Брама та допоміжні будівлі палацу в Оброшиному (фото ZAXID.NET)
До палацу провадить липова алея. Далі палацово-парковий ансамбль продовжує дендропарк. Нині там можна побачити не лише традиційні для регіону дерева, а й завезені види: платани, модрини, різні сорти кленів та хвойних.
Парк «Джерело» – зоологічно-дендрологічний простір, орієнтований на сімейний відпочинок. Тут можна побачити оленів, козуль, диких кабанів, декоративних птахів і водночас гарно провести час на природі – прогулятися облаштованими стежками і поспостерігати за пернатими на ставку.
Зоокуточок та денропарк (фото департаменту спорту, молоді та туризму)
Цікавою є також сакральна спадщина села. Церква святого Дмитрія збудована у 1914 році за проєктом знаних архітекторів львівського бюро Івана Левинського – Тадея Обмінського та Олександра Лушпинського. Вона замінила попередню деревʼяну XVIII ст. під ґонтом. Її форми – нетипове рішення для сільських церков. Однобанний храм має ознаки конструктивізму, ар деко й української сецесії. Зовні вона наче прикрашена вишиванкою. Поруч із такою сучасною церквою контрастує традиційна народна дерев’яна дзвіниця, що збереглася з XVIII століття. Біблійні сюжети в інтерʼєрі доповнюють багаті орнаменти. Оздоблення храму закінчили за тиждень до початку Першої свійтової війни.
Церква Дмитрія в Оброшиному
Поруч із церквою Дмитрія є руїни парафіяльного костелу Воздвиження Чесного Хреста 1791 року, який був чинним до виселення поляків після Другої світової війни. Це усипальниця архієпископів, там поховані, зокрема, Фердинанд та Каетан Кіцькі.
Костел в Оброшиному (фото ZAXID.NET)
У Ставчанах, що належать до Оброшинської громади, також сучасна мурована церква архистратига Михаїла 1909 року за типовим проєктом Василя Нагірного і поруч деревʼяна дзвіниця ХІХ століття, яка зарахована до памʼяток національного значення. Цінними є ікони іконостасу, які написав талановитий митець Антін Манастирський у 1937 році.
Інтерʼєр церкви у Ставчанах (фото з Вікіпедії)
А в селі Конопниця цікавим для туристів є музей «Жива історія», присвячений воєнній тематиці. Його створило Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять». Там розповідають про події Першої та Другої світових воєн, національно-визвольних змагань та сучасної російсько-української війни. В інтерактивному музеї зібрані експонати, знайдені на розкопках, цивільна та військова техніка, яку навіть використовували для зйомок історичного кіно.
Екскурсія в музеї воєнної історії в Конопниці (фото з фейсбуку музею)
Туристи можуть приміряти одяг тих часів, потримати в руках зброю та поїздити на ретроавтівках. Про час роботи й екскурсії дізнавайтесь за телефоном, вказаним на сайті музею.