фото Львівської галереї мистецтв Особливі страждання Ісуса передають скульптури в образі Pensive Christ
У Страсну п’ятницю християни згадують про страждання Ісуса Христа, якого розіп’яли на хресті в цей день. В іконографії страждання Ісуса, зокрема, відтворює образ скорботного Христа. Його найчастіше втілюють у скульптурі, і ця тема найбільше була поширена саме в східній Європі.
Христос у терновому вінку, що сидить і підпирає голову рукою, а на його обличчі прочитуються сильні страждання. Це момент відпочинку перед Голгофою. У такий спосіб Ісус представлений у своїй людській природі, цей сюжет є максимально зрозумілим і близьким вірянам, викликає їхні співчуття і співпереживання.
Найменша скульптура у 14 см з Львівщини (фото колекції ЛНГМ)
Такі скульптури найчастіше встановлювали біля церков і каплиць, при дорозі та на кладовищах. Часто вони були народними, їх створювали майстри-самоуки.
«Найбільш глибоко й правдиво ідею беззахисності селянина передано в об’єднаних (із незначними відмінностями) єдиною іконографічною схемою скульптурах “Христос Скорботний” – фігура чоловіка, який сидить, схиливши голову в терновому вінку на руку. Сюжет відомий і в сусідніх та більш віддалених країнах. Передаючи від покоління до покоління іконографічну схему, майстри втілювали в цьому образі колективне уявлення про людські страждання», – пояснюють в Енциклопедії сучасної України.
Скорботний Христос у Самбірському районі, ХІХ ст. (фото ЛНГМ)
Наукова співробітниця музею «Олеський замок» Наталія Смаль розповіла, що такі скульптури віддзеркалювали людське горе, біль і страждання. Христа зображали звичайною людиною, беззахисним і безсилим.
«Образ Скорботного Христа набув популярності у Західній Європі в період пізньої готики. Саме готична іконографія, яку запозичили народні майстри, стала канонічною. Зображення сидячого Христа з пов’язкою на стегнах різнилися переважно пропорціями фігури та окремих її частин і виразом обличчя. Народні майстри усталену композиційну побудову образу прагнули наповнити максимальною експресією задля підкреслення трагізму події», – зазначає Наталія Смаль.
Скорботний Христос з колекції Львівської галереї мистецтв, XIX ст.
Найвідомішою фігурою скорботного Христа є скульптура з каплиці Боїмів у Львові. Нещодавно її відреставрували і експонували на виставці, зараз вона зберігається у музеї. Ця 400-річна статуя має особливість: Христос спирається щокою на ліву руку, у більшості інших скульптур – на праву. Христос сидить на куполі, під яким є цитата з Біблії латиною: «Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? Плач Єремії 1.12». Будівничим цілої каплиці, яку збудували на цвинтарі при католицькому катедральному соборі, є архітектор з Вроцлава Андреас Бемер. Хто є автором скульптури скорботного Христа, достеменно невідомо.
Каплиця Боїмів (фото з Вікіпедії)
У Львові є ще один Христос, що сидить на високій колоні. Його встановили на Сихові на колишньому цвинтарі під час епідемії чуми 1761 року. Рік трагедії і встановлення пам’ятника зафіксований різьбою на кам’яному постаменті. Нині це вулиця Зелена, 251, де пам’ятник ховається в кроні дерев. Його теж нещодавно відновили.
Скорботний Христос із Сихова (фото Лілії Онищенко)
У прикордонному селі Нижанковичі врятували схожу скульптуру. Вона теж колись стояла на колоні, але була повалена і з простріленим обличчям, голова відпала. Мешканці села вирішили її врятувати. Зараз над її відновленням працюють студенти і викладачі Львівської політехніки. Професор кафедри реставрації Олег Рибинський припустив, що її, можливо, створили майстри з Перемишля.
До слова, у самому Перемишлі на околиці, де раніше було українське село Кругель Великий, стоїть придорожня капличка у дуплі дерева з дерев’яним різьбленим скорботним Христом. А у нижанковицькому костелі є ще одна така дерев’яна скульптура.
У с. Лютинка на Львівщині скульптура виконана в манері, притаманній народному мистецтву. Скорботний Христос вирізняється зворушливою простотою та лаконізмом, розповіли у My Future Heritage і показали відскановану у 3D фігуру.
Pensive Christ 19th c. Unknown sculptor by MyFutureHeritage on Sketchfab
Ще один засмучений Христос на колоні сидить біля костелу св. апостолів Петра і Павла у Кам’янці-Подільському. Цей храм почали будували ще у сивому XV ст., потім багато разів перебудовували. За свою історію він навіть встиг побути мечеттю. З часів османської окупації Поділля тут досі зберігся мінарет, який нині виконує функцію колони, на якій стоїть скульптура Богородиці. Скорботного Христа там встановили у XVIII ст. у пам’ять про мешканців, могили яких сплюндрували турки, коли ліквідували християнські цвинтарі.
Кам’янець-Подільський (фото ZAXID.NET)
Скульптуру Скорботного Ісуса у Сатанові встановили на братській могилі 1653 року. Він сидить на широкій чотирикутній колоні висотою чотири метри. Автор – ймовірно, з народних майстрів. Нині це територія лікарні.
Сатанів (фото з Вікіпедії)
Тим часом у Скалаті на Тернопільщині така фігура з’явилася у 1848 році на честь скасування панщини. Скорботний Ісус сидить у капличці-колоні зі скульптурною нішею біля церкви Преображення Господнього. Сучасники його позолотили, поруч на розп’ятті висить посріблений Христос.
Скорботний Ісус біля церкви у Скалаті (фото з Вікіпедії)
Чимало таких скульптур можна побачити на кладовищах або у придорожніх капличках.
