фото ZAXID.NET Нині у сецесійній будівлі працюють два музеї
В одній з найкрасивіших будівель Рівного у стилі модерн нині розмістились громадські простори. Проте будинок №17 на теперішній вулиці Симона Петлюри будувався як вілла для одного з найбагатших підприємців міста. Цікаво, що в період визвольних змагань там розмістили адміністрацію уряду УНР, якому довелося виїхати з Києва. У наш час там працюють два музеї. Розповідаємо історію цієї красивої будівлі.
З кінця ХІХ століття ця невеличка вуличка перейменовувалась шість разів: Аптекарська, Гоголівська, 13-ї Дивізії (за Польщі), СС-штрасе за німецької окупації, Червоноармійська – у радянський період.
Нині вулиця названа на честь Головного отамана армії УНР Симона Петлюри, який бував у місті та виступав на мітингах перед місцевою громадою у часи визвольних змагань саме на цій вулиці. Тут же встановили йому пам’ятник. В 1919 році уряд Директорії перебував у Рівному.
Пам’ятник Симону Петлюрі у Рівному (фото з Вікіпедії)
Це був елітний район, на початку XX ст. на цій вулиці жили переважно держслужбовці та заможні міщани. Одну з кам’яниць збудували на замовлення єврея Йоселя-Іцхака Вігдоровича, яку він присвятив своїй дружині Перлі. Цей рівненський підприємець мав бізнес із продажу хутра, і торгував ним у багатьох країнах Європи. Модерновий проєкт будинку бізнесмен замовив в архітектора Опанаса Корженівського.
У туристичному проєкті ГО «Мнемоніка» «Музей однієї вулиці» розповідають, що фасад оздобили ліпниною з рослинними орнаментами, вікна – круглої форми. Над дверима було овальне вікно з вітражем та кований дашок. Особливий елемент на даху перетворював фасад на арфу, нині він втрачений.
На даху будинку Вігдоровича був декоративний елемент, що разом з фасадом створював вигляд арфи (зображення з листівки поч. XX ст.)
Вестибюль будинку мав незвичну круглу форму, з колонами. Хто в домі господар – нагадували різьблені вензелі з ініціалами на дверях. Грати на вікнах мали незвичні візерунки. Цікаві печі циліндричної форми оздобили декоративними кахлями. Підлога – дубовий паркет і метласька плитка.
На другий поверх вели мармурові сходи, оздоблені кованими перилами. На стінах вишукану ліпнину доповнювали великі вертикальні дзеркала. Вікно-плафон з вітражем на стелі освітлює сходову клітку.
Світловий ліхтар з вітражем на сходовій клітці (фото ZAXID.NET)
Родина Вігдоровичів оселилася в своєму будинку у 1903 році. Але вже у 1919 році, коли до Рівного прибули міністерства уряду Української Народної Республіки, перший поверх їхнього будинку зайняла державна канцелярія. Тодішня місцева преса подавала оголошення: «Керуючий Міністерством внутрішніх справ приймає приватних осіб щодня, крім свят, від 11–12 год. в будинку Вігдоровича по Гоголівській вулиці» або «Прийом у п. Міністра проф. І. Огієнка щодня».
Напередодні прибуття до Рівного радянської влади у 1939 році родина Вігдоровича виїхала з міста в Польщу. Старожил Рівного і мешканець вулиці Петлюри Володимир Кулій розповів журналістам «РівнеРетро Ритм»: «Коли розпочалася війна в 1939 році, він (Вігдорович) попросив мого батька відвезти їх у Гощу. Яка його дальша доля, я не знаю. Коли прийшли “совєти”, то в будинку Вігдоровича розмістились військові батальйону урядового зв’язку. За німців там розміщувались частини Червоного Хреста».
У повоєнні роки в цьому приміщенні розмістили різні державні установи. Певний час там працювала обласна наукова бібліотека, у 1994-1999 – музей українського мистецтва. А з 2001-го будівлею опікується Будинок вчених. Там відкрили два музеї – Уласа Самчука та бурштину. Останній розмістився у колишній парадній кімнаті. У музеї Самчука збереглися розкішні дубові панелі на стелі.